Зеленюк Ірина Костянтинівна, головний спеціаліст відділення НСПП в Чернівецькій області

Результати аналізу, проведеного відділенням НСПП в Чернівецькій  області, засвідчили, що основними чинниками, які негативно впливають на соціальний клімат в трудових колективах підприємств всіх галузей економіки області, викликають в окремих трудових колективах соціальну напругу, конфліктні ситуації, залишаються, насамперед, зовнішні об’єктивні чинники, викликані складною соціально-економічною ситуацією, погіршенням фінансово-економічних показників роботи, значними обсягами дебіторської заборгованості; відсутністю обігових коштів; зменшенням або відсутністю замовлень на продукцію та послуги; проблемами зі збутом виготовленої продукції; тимчасовим припиненням виробничої діяльності та скороченням обсягів виконаних робіт (наданих послуг) внаслідок скорочення кількості та обсягів замовлень, зниженням попиту на ринку збуту, сезонний характер виробництва. Це сприятиме збереженню тенденції звільнень працівників, скорочення тривалості робочого часу, а відповідно і рівня заробітної плати працівників.

         Основні чинниками, які негативно впливають на соціальний клімат в трудових колективах:

1.     Наявна заборгованість із виплати заробітної плати.

В поточному році сума заборгованості із виплати заробітної плати, яка стала причиною дестабілізації стану соціально-трудових відносин у 12 (77% від загальної кількості випадків) колективах різних видів економічної діяльності області і склала  1095,69 тис. грн. За даними Головного управління статистики у Чернівецькій області станом на 1 грудня 2012 р. загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати працівникам області становила 44,8 тис. грн. на одному державному підприємстві, яке не веде активної господарської діяльності. Необхідно відмітити, що серед областей України сума заборгованості із виплати заробітної плати працівникам Чернівецької області є найменша.

 2. Низький рівень заробітної плати працівників, порушення міжпосадових і міжкваліфікаційних співвідношень в оплаті праці, нарахування  заробітної плати  на рівні мінімальної, що свідчить про факти можливого приховування фактичних її розмірів; порушення в нарахуванні індексації заробітної плати; переведення найманих працівників на скорочений, неповний  робочий день.

За видами економічної діяльності найвищий рівень заробітної плати був у працівників фінансової сфери (3526 грн.). Найнижчий рівень заробітної плати до середнього рівня по регіону за січень-листопад 2012 р. спостерігався у готелях та ресторанах – 54,0%, підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів та побутових приладів – 79,1%, сільському господарстві – 84,8%, підприємствах переробної промисловості – 87,3%, будівництва 82,1%, закладах охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 84,4%, закладах надання комунальних та індивідуальних послуг; установах сфери культури та спорту – 95,4%. Отже, ще залишається диспропорція у рівнях середньої заробітної плати за видами економічної  діяльності.

Розмір нарахованої заробітної плати в середньому на одного штатного працівника у листопаді звітного року становив 2375 грн., що на 14,7% більше, ніж у листопаді 2011 р. Середній розмір заробітної плати одного штатного працівника в листопаді 2012 р. у 2,1 раза перевищував розмір мінімальної заробітної плати. Разом з тим,  на основі проведеного фахівцями Відділення аналізу встановлено, що за даними Головного управління статистики у Чернівецькій області майже 11,5 тис. працівникам (9%)  нараховано за вересень 2012 року. заробітну плату нижче встановленого мінімуму, що є найвищим показником в Україні. Нарахування  заробітної плати  на рівні мінімальної може свідчити про факти можливого приховування фактичних її розмірів. Більше 65 тис. працівників (51,4%) отримало зарплату у цьому ж періоді нижчу середнього розміру заробітної плати одного штатного працівника в області.

         Крім цього, згідно аналізу Відділення встановлено, що на окремих підприємствах, в установах та організаціях застосовується практика тривалої вимушеної неповної зайнятості, робота в умовах неповного робочого дня (тижня) та відпустки без збереження заробітної плати (на період припинення виконання робіт). Так, середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості у листопаді 2012 року склала 127289 осіб, що становить 97,3% до кількості  штатних працівників. Більше всього ця практика має місце до застосування в будівельній діяльності (до 15 % ), в промисловості ( від 10% до 12%), в т.ч. переробній   (в межах 10%), добувній (11%), діяльності готелів та ресторанів (до 12%), транспорту та зв’язку (в межах 10%). У сільському господарстві та в будівництві на кінець другого півріччя 2012 року, як правило збільшився показник неповної зайнятості із причини сезонності в цих галузях.        

 3. Зменшення середньооблікової чисельності штатних працівників, зростання обсягів вивільнення працівників, зменшення кількості вакансій, які подаються роботодавцями в  обласну службу зайнятості.

Так, за даними Головного управління статистики в Чернівецькій області середньооблікова чисельність штатних працівників  у листопаді 2012 року становила 130853 осіб, що на 7841 особу менше проти відповідного періоду 2011 року. Зменшення чисельності відбулось за всіма видами економічної діяльності, за винятком галузі лісового господарства, розподілення та виробництва електроенергії, газу та води , а також - освіти, охорони здоров’я, культури та надання соціальної допомоги. Вважаємо, що така тенденція зберігатиметься і надалі. За даними державної служби зайнятості на початок грудня 2012 р. на обліку загалом перебувало 10,1 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 8,4% більше, ніж на 1 листопада цього ж року. Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) на 1 грудня 2012 р. становило 11 осіб і збільшилось на 2 особи порівняно з 1 листопада цього ж року та з 1 грудня 2011 р. Серед районів області найбільше навантаження незайнятого населення в середньому на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) було у Вижницькому (106 осіб), Сокирянському (80 осіб) та Кіцманському (75 осіб) районах. У містах Чернівцях та Новодністровську воно становило 3 та 30 осіб відповідно. Це в свою чергу впливає на стан напруги в соціально-трудових відносинах на підприємствах, установах та організаціях вищезазначених районів.

         4. Невиконання власниками положень колективних договорів; ухилення власників від укладення колективних договорів або внесення до них змін.

Всього охоплено колективними договорами 117169 осіб, що становить 82,2% до облікової штатної чисельності працівників. За даними Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації станом на 31 березня 2012 року найнижчий рівень охоплення працівників колективними договорами в установах фінансової діяльності – 29,5%; в закладах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 32,0%; будівництві – 66,7%; на підприємствах переробної промисловості – 73,1%; готелів і ресторанів - 73,6%.

Велика кількість підприємств колективних договорів не укладає взагалі.  Це стосується на сам перед підприємств малого і середнього бізнесу та новостворених підприємств. Незначною залишається чисельність працівників, охоплених колективними договорами в установах, що займаються фінансовою діяльністю, в торгівлі та в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном тощо. Саме не виконання роботодавцями положень колективних договорів у січні-грудні 2012 року була причиною 2 конфліктних ситуацій на підприємствах області    .

         При подальшому збереженні вищенаведених основних конфліктогенних чинників діяльності підприємств, установ, організацій господарства області, вірогідність збереження нестабільності стану соціально-трудових відносин на них у першому півріччі 2013 року є достатньо високою та потребує уважного відстеження розвитку даних процесів і своєчасного реагування на загострення стану соціально-трудових відносин та необхідності спільного відпрацювання заходів щодо можливого вирішення питань по послабленню дії негативних чинників і забезпеченню правового врегулювання можливих конфліктів.

Враховуючи загальні тенденції соціально-економічного розвитку області, відділенням НСПП відмічає ті сфери економіки, що відзначалися найбільшою активністю найманих працівників, зокрема це: будівництво, житлово-комунальне господарство,  промисловість, бюджетна сфера, а також  сільське господарство, де має місце приховане незадоволення  в  колективах.

В інших галузях економіки стан СТВ, збереження соціальної стабільності буде залежати від фінансово-економічних змін в державі, особливо від податкової політики, виробничої діяльності самих підприємств, що зумовлюватиме в галузях економіки відповідні процеси розвитку чи спаду виробництва, а, отже, визначатиме стан СТВ в трудових колективах цих галузей.

З метою ефективного запобігання загострення стану соціально-трудових відносин, вирішення колективних трудових спорів,  відділення НСПП вважає за доцільне:

 місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування:

  – під час підготовки і прийняття рішень, що мають безпосередній вплив на стан соціально-трудових відносин в колективах підприємств, установ та організацій, у першу чергу необхідно враховувати права та законні інтереси найманих працівників, сторін соціально-трудових відносин, передбачених Конституцією та іншими законодавчими актами України;

роботодавцям та профспілковим організаціям або органам, що уповноважені представляти їх інтереси:

 – у випадку дестабілізації стану соціально-трудових відносин та конфліктних ситуацій в трудових колективах неухильно дотримуватись положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

 сторонам соціально-трудових відносин:

– з метою вирішення колективних трудових спорів, посилення правової захищеності найманих працівників, у відповідності до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" активніше запроваджувати примирні процедури (примирні комісії та трудові арбітражі);

– звертатись за кваліфікованою консультацією щодо дотримання положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" у відділення Національної служби посередництва і примирення у Чернівецькій області;

 – більш активно залучати для участі у засіданнях примирних органів представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, депутатського корпусу, інших зацікавлених представників.