E-MAIL РОЗСИЛКА



Joomla Extensions powered by Joobi

КАЛЕНДАР НОВИН

Лютий 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 1 2 3

      Контакти НСПП: вул. Басейна, 1/2 А, м. Київ, 01024, тел. (044) 235 45 01, 235 44 43, e-mail www.nspp@nspp.gov.ua

 

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

РІШЕННЯ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

24 лютого 2020 р.                                                                                     м. Івано-Франківськ

Справа № 300/2420/19

 

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складісудді Микитин Н.М.,за участю секретаря судового засідання – Маковійчук С.М.,представника позивача – Бойко З.Р., представника відповідача – Баб`юка Р.Б.,представників третьої особи – Баб`юка Р.Б., Гойсан С.Я., Бачинської У.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" до Національної служби посередництва та примирення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відділення Національної служби посередництва та примирення в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 386-р від 01.11.2019,

 

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (надалі також – позивач, ТОВ "Карпатнафтохім") звернулося з позовною заявою до Національної служби посередництва і примирення (далі також – відповідач, НСПП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: відділення Національної служби посередництва та примирення в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 386-р від 01.11.2019 "Про відмову в знятті з реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ "Карпатнафтохім" міста Калуша Івано-Франківської області та адміністрацією ТОВ "Карпатнафтохім" міста Калуша Івано-Франківської області".

Позовні вимог мотивовані тим, що протоколом № 4 від 25.09.2019 було прийнято рішення примирної комісії по розгляду колективного трудового спору про вирішення двох вимог колективного трудового спору, однак розпорядженням відповідача №386-р від 01.11.2019 позивачу протиправно відмовлено у знятті з реєстрації колективного трудового спору, зареєстрованого розпорядженням відповідача від 29.07.2019 № 236-р. Вважає, оскаржуване розпорядження прийнято всупереч п. 6.1 та п. 6.5. розділу 6 Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів). Вважає, що запропонувавши проекти рішень щодо висунутих вимог представники позивача вийшли за межі висунутих трудовим колективом вимог. Зазначає, що при прийнятті рішення 25.09.2019 було дотримано вимоги Регламенту роботи примирної комісії, як наслідок у відповідача були відсутні підстави для відмови у знятті з реєстрації колективного трудового спору, оскільки зареєстровані висунуті вимоги найманих працівників вирішено шляхом прийняття відповідних рішень 25.09.2019, згідно протоколу №4. На думку позивача, розпорядження №386-р є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

24.12.2019 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – відділення Національної служби посередництва та примирення в Івано-Франківській області, в яких представник зазначив, що колективний трудовий спір вважається вирішеним, якщо рішення задовільняє обидві сторони конфлікту. В даному випадку, вимоги найманих працівників не були задоволені. Крім того, на письмове звернення голови представницького органу трудового колективу Філімонова Р.А. від 11.10.2019, відділенням НСПП в Івано-Франківській області надано роз`яснення від 11.10.2019 № 09-01/01-18/109 щодо порушення регламенту роботи примирної комісії під час проведення засідання 25.09.2019. Вказані обставини, стали причиною подання про відмову в знятті з реєстрації колективного трудового спору, яке було направлено відповідачу. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторона відповідача скористалась правом надання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.12.2019. Представник відповідача зазначив, що оскаржуване розпорядження прийнято відповідно до п 6.4 Положення №18 на підставі подання відділення НСПП в Івано-Франківській області, та з урахуванням протилежної позиції представників сторін колективного трудового спору щодо вирішення вимог найманих працівників. Звернув увагу суду на положення Рекомендацій Міжнародної організації праці щодо добровільного примирення та арбітражу № 92 від 1964, згідно яких, там, де процедура добровільного примирення діє на спільній основі, в ній має брати участь рівна кількість представників роботодавців і працівників. Вважає, що відсутні підстави до скасування розпорядження від 01.11.2019 та просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив на позовну заяву, яка надійшла на адресу суду 15.01.2020. У даній відповіді на відзив позивач вказує на обов`язковість виконання рішення примирної комісії та вказує на прийняття наказу № 503 від 25.10.2019, як доказ належного виконання рішення примирної комісії від 25.09.2019. Вважає, що відзив не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 162 КАС України у зв`язку з відсутністю посилань на відповідні докази та норми права, натомість містить власні міркування та суб`єктивні доводи.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечили з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні посвідчив, що засідання примирної комісії кілька разів переносились, про що в телефонному режимі попереджався член примирної комісії від найманих працівників ОСОБА_2 . Зазначив, що голосування за вимогами № 1 та 3 проводилось один раз, за результатами якого було прийнято відповідні рішення.

ОСОБА_2 , як свідок вказав, що проекти рішень було надано для ознайомлення під час засідання 25.09.2019, однак такі пропозиції не були новими для працівників та не задовільняли висунуті вимоги. Голосування проводилось одночасно за рішення по двох вимогах. На питання представника позивача про ознайомлення з наказами прийнятими на виконання рішення примирної комісії зазначив, що підвищення оплати праці відбулось для всі працівників товариства, а не виключно для сторони конфлікту якими є наймані працівники цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ "Карпатнафтохім".

Суд, розглянувши за правилами, встановленими статтею 262 КАС України дану адміністративну справу, заслухавши позиції сторін, свідчення свідків, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, аргументи відзиву на позовну заяву, письмових пояснень, відповіді на відзив, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановлено такі обставини.

Листом від 12.07.2019 № 1 голова представницького органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної(далі – ПХВСС) і каустичної соди(далі – КС) ТОВ "Карпатнафтохім" Філімонов Р ОСОБА_3 направив генеральному директору товариства Підсадюку І ОСОБА_4 М ОСОБА_4 три вимоги трудового колективу цеху з виробництва ПВХСС і КС, оформлену протоколом № 1 від 12.07.2019 засідання органу, уповноваженого представляти інтереси трудового колективу найманих працівників цеху з виробництва хлорвінілу виробництва ПВХСС і КС ТОВ "Карпатнафтохім" в колективному трудовому спорі. Вказаний лист отримано позивачем 19.07.2019 за № 449, що підтверджується вхідним штемпелем.

Згідно вказаного Протоколу №1 від 12.07.2019 р. найманими працівниками було висунуто наступні вимоги:

1. Здійснювати виплату заробітної плати відповідно до п. 1.12.10 Колективного договору між роботодавцем і об`єднаною організацією профспілки "ЛУКОР- КАРПАТНАФТОХІМ" на 2015-2018 роки;

2. Здійснювати доплати за тимчасово відсутнього працівника відповідно до ст.105 КЗпП України;

3. Здійснювати доплату за виконання особливо-важливої роботи в розмірі 50% тарифної ставки відповідно до п. 5.2 додатку 4 Колективного договору між роботодавцем ТОВ "Карпатнафтохім" і об`єднаною організацією профспілки "ЛУКОР- КАРПАТНАФТОХІМ" на 2015-2018 роки.

Листом № 1146 від 22.07.2019р. позивач надав відповідь на висунуті найманими працівниками вимоги та звернув увагу на те, що адміністрацією підприємства проводяться переговори з трудовим колективом та представниками цеху з виробництва хлорвінілу виробництва ПВХСС і КС щодо додаткового матеріального заохочення працівників та розглядаються можливі варіанти покращення системи оплати праці.

За наслідками отриманої від товариства відповіді, відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", голова представницького органу найманих працівників проінформував позивача про виникнення з 23.07.2019р. колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками цеху з виробництва хлорвінілу виробництва ПВХСС і КС ТОВ "Карпатнафтохім" та роботодавцем ТОВ "Карпатнафтохім".

Вказаний трудовий спір зареєстровано 29.07.2019 розпорядженням Національної служби посередництва і примирення за № 236-р, згідно ст. 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" № 137/98-ВР від 03.03.1998р. (надалі – Закон №137/98-ВР) та Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва та примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затвердженого наказом НСПП №18, від 29.03.2018р. (надалі – Положення №18), із присвоєнням йому реєстраційного номера 076-19/09-В.

Листом №4 від 05.08.2019р. голова представницького органу найманих працівників звернувся до позивача із пропозицією про утворення примирної комісії для вироблення рішення по задоволенню вимог найманих працівників в колективному трудовому спорі між найманими працівниками цеху ВХ виробництва ПВХСС і КС та адміністрацією ТОВ "Карпатнафтохім" в кількості 8-ми чоловік, по 4 представники від кожної із сторін колективного трудового спору та проектом угоди про утворення примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору.

07.08.2019р. між ТОВ "Карпатнафтохім" (Роботодавцем) та трудовим колективом було укладено "Угоду про створення примирної комісії для вироблення рішення по задоволенню вимог найманих працівників в колективному трудовому спорі між найманими працівниками цеху ВХ виробництва ПВХСС і КС та адміністрацією ТОВ "Карпатнафтохім".

Відповідно до п. 3 вищенаведеної Угоди до складу примирної комісії уповноважених представників Сторін, а саме, із сторони Роботодавця – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; та зі строни Трудового колективу – ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , Мельник ОСОБА_12 .

За результатами першого засідання Примирної комісії оформленого Протоколом №1 від 13.08.2019 засідання примирної комісії для вироблення рішення по задоволенню вимог найманих працівників в колективному трудовому спорі між найманими працівниками цеху ВХ виробництва ПВХСС і КС та адміністрацією ТОВ "Карпатнафтохім" від 13.08.2019р. прийнято рішення щодо вимоги №2, у зв`язку з чим, розпорядженням відповідача від 27.08.2019р. № 244-р вимогу №2 про здійснення доплати за тимчасово відсутнього працівника відповідно до ст. 105 КЗпП України, знято з реєстрації у колективному трудовому спорі (конфлікті) зареєстрованому розпорядженням Відповідача від 29.07.2019р. №236-р.

Також, відповідно до Протоколу №1 по вимогах № 1 та № 3 прийняті рішення про перенесення їх розгляду на наступне засідання примирної комісії - 21.08.2019 10:00 год., у зв`язку з більш детальною підготовкою для їх обговорення.

Протоколами примирної комісії № 2 від 21.08.2019 та № 3 від 28.08.2019 переносились розгляд вимог на 28.08.2019 та 10.09.2019 відповідно.

Судом встановлено, що засідання примирної комісії 10.09.2019 не відбулось, та головою примирної комісії в телефонному режимі неодноразово переносилось.

Відтак, на останнє засідання примирної комісії 25.09.2019р. прибули 7 членів комісії – 4 члени комісії від роботодавця та 3 члени комісії від найманих працівників.

Відповідно до протоколу №4 засідання примирної комісії, під час проведення зазначеного засідання зі сторони роботодавця було запропоновано проекти рішень по вимогам №№1,3,які надано для ознайомлення на паперовому носії, а саме:

Проект рішення по вимозі №1: "Надалі проводити оплату праці у Товаристві відповідно до Колективного договору між роботодавцем ТОВ "Карпатнафтохім" і об`єднаною організацією профспілки "ЛУКОР-КАРПАТНАФТОХІМ" на 2015-2018 роки та вимог чинного законодавства України, а також збільшити фонд заробітної плати працівникам цеху з виробництва хлорвінілу від 15% до 20% з 01.10.2019 року";

Проект рішення по вимозі №3: "Адміністрації Товариства продовжувати здійснювати доплату за виконання особливо-важливої роботи в розмірі до 50% тарифної ставки відповідно до Колективного договору між роботодавцем і об`єднаною організацією профспілки "ЛУКОР-КАРПАТНАФТОХІМ" на 2015-2018 роки та ПОРЯДКУ оформлення і виплати доплати за виконання особливо - важливих робіт (завдань) працівниками ТОВ "Карпатнафтохім", затвердженого наказом №429 від 20.09.2019р".

Вказані проекти рішень були винесені на голосування, за результатами якого 4 голоси "ЗА" (ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ) та 3 голоси "ПРОТИ" ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14) прийнято рішення по вимогах №№ 1, 3 згідно запропонованих проектів, яке оформлено протоколом №4 від 25.09.2019р. Суд звертає увагу на те, що члени комісії від найманих працівників не підписали даний протокол, натомість ними підписано застереження до протоколу "Засідання комісії проведено з порушенням регламенту роботи примирної комісії, а тому вважати його неправомочним".

26.09.2019 голова представницького органу найманих працівників ОСОБА_9 звернувся з листом до Голови примирної комісії Мацьківа І.М. в якому вказав, вважати засідання примирної комісії від 25.09.2019 таким, що не відбулося, оскільки було порушено п.п. 3.10, 3.19, 9.9, 9.12 Регламенту роботи примирної комісії та пропонував провести чергове засідання примирної комісії 30.09.2019.

Крім того, на письмове звернення голови представницького органу трудового колективу ОСОБА_9 від 11.10.2019, відділенням Національної служби посередництва і примирення в Івано-Франківській області надано роз`яснення від 11.10.2019 № 09-01/01-18/109 щодо дотримання регламенту роботи примирної комісії під час проведення засідання 25.09.2019. Так, у вказаному роз`ясненні, відділення НСПП в Івано-Франківській області повідомило голову примирної комісії з вирішення ОСОБА_15 та орган уповноважений представляти інтереси найманих працівників ТОВ "Карпатнафтохім", що рішення прийняте на засіданні 25.09.2019 з порушенням регламенту, а саме, п. 3.33 Регламенту, оскільки Головуючий на засіданні зобов`язаний заздалегідь (не пізніше ніж за один день до проведення засідання) повідомити присутніх про наявність нових матеріалів чи пропозицій, які стосуються обговорюваних питань, що пропонуються на до розгляду на черговому засіданні та порушення п. 9.12 Регламенту, оскільки рішення прийняте голосуванням, за дві вимоги одночасно не є правомочним.

25.10.2019 Голова примирної комісії листом №2 направив копію протоколу №4 засідання примирної комісії по розгляду даного колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками цеху з виробництва хлорвінілу виробництва поліхлорвінілової смоли суспензійної і каустичної соди ТОВ "Карпатнафтохім" та роботодавцем ТОВ "Карпатнафтохім" від 25.09.2019р. начальнику відділення Національної служби посередництва і примирення в Івано-Франківській області з проханням зняти з реєстрації колективний трудовий спір, який зареєстрований розпорядженням Національної служби посередництва і примирення № 236 від 29.07.2019.

31.10.2019 відділенням Національної служби посередництва і примирення в Івано-Франківській області внесено подання голові Національної служби посередництва і примирення О.Я.Окісу про відмову у знятті з реєстрації колективного трудового спору, з огляду на відсутні підписи трьох членів примирної комісії зі сторони найманих працівників та зазначення про порушення регламенту в протоколі № 4 від 25.09.2019, а також протиріччя в позиціях сторін спору.

В подальшому, 01.11.2019 Національною службою посередництва і примирення прийнято оскаржуване розпорядження №386-р, яким відмовлено в знятті з реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками цеху з виробництва хлорвінілу виробництва ПВХСС і КС та адміністрацією ТОВ "КАРПАТНАФТОХІМ", оскільки в отриманих документах встановлено факт порушення стороною роботодавця Регламенту роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), затвердженого наказом НСПП від 08.08.2008 № 94 в частині недотримання порядку голосування та прийняття спільного рішення примирною комісією.

Як вказано в оскаржуваному розпорядженні підставами прийняття такого є: подання відділення Національної служби посередництва і примирення в Івано-Франківській області від 31.10.2019 № 09-01/01-18/112; лист голови представницького органу найманих працівників ОСОБА_9 від 26.09.2019; протокол засідання примирної комісії від 25.09.2019 № 4.

Не погодившись із прийнятим відповідачем розпорядженням від 01.11.2019 № 386-р позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд враховує таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові і організаційні засади функціонування системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) і спрямований на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, є Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" від 03.03.1998 року № 137/98-ВР(надалі – Закон № 137/98-ВР).

Статтею 2 Закону № 137/98-ВР визначено, що колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" встановлено, що сторонами колективного трудового спору (конфлікту) є: на виробничому рівні – наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець. За дорученням інтереси роботодавця у колективному трудовому спорі (конфлікті) може представляти інша особа, організація роботодавців, об`єднання організацій роботодавців; на галузевому, територіальному рівнях – наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об`єднання або інші уповноважені цими найманими працівниками органи та організації роботодавців, їх об`єднання або центральні органи виконавчої влади, або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно частини другої статті 3 Закону № 137/98-ВР уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення такого спору (конфлікту).

Відповідно до положень статті 4 Закону № 137/98-ВР вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.

Вимоги найманих працівників, профспілки чи об`єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються роботодавцю або уповноваженій ним особі, організації роботодавців, об`єднанню організацій роботодавців.

Статтею 6 Закону № 137/98-ВР передбачено, що колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців не надійшло.

Відповідно до положення ст. 8 Закону № 137/98-ВР примирна комісія – орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається із представників сторін.

Стаття 9 Закону № 137/98-ВР встановлює порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією. Так, сторони колективного трудового спору (конфлікту) зобов`язані надавати примирній комісії інформацію, необхідну для ведення переговорів. Члени примирної комісії не мають права розголошувати відомості, що є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються виробничою примирною комісією у п`ятиденний, галузевою та територіальною примирними комісіями – у десятиденний, примирною комісією на національному рівні – у п`ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.

Рішення примирної комісії оформляється протоколом та має для сторін обов`язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.

Після прийняття рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) примирна комісія припиняє свою роботу.

У відповідності до положень статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" з метою сприяння поліпшенню трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування та сприяння своєчасному їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів (конфліктів) Президентом України утворюється Національна служба посередництва і примирення.

До компетенції Національної служби посередництва і примирення належить: здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів); аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовка пропозицій для їх усунення; підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів); формування списків арбітрів та посередників; перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту); посередництво у вирішенні колективного трудового спору (конфлікту); залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.

Правові і організаційні засади здійснення Національною службою посередництва і примирення (далі – НСПП) відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" системи заходів щодо реєстрації висунутих найманими працівниками (окремою категорією найманих працівників), профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) визначає Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затверджене наказом Національної служби посередництва і примирення від 29 березня 2018 року №18 (далі – Положення №18).

Відповідно до пункту 1.2 Положення №18 колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю. Вказана норма дає визначення поняття найманий працівник - це фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об`єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю. Роботодавець – юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб;

Пунктом 6.1 Положення №18 встановлено, що зняттю з реєстрації підлягають колективні трудові спори (конфлікти) та/або висунуті найманими працівниками (окремою категорією найманих працівників), профспілкою окремі вимоги у разі, зокрема, вирішення зареєстрованих НСПП висунутих найманими працівниками (окремою категорією найманих працівників) або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів);

Відповідно до п. 6.3 Положення №21 зняття з реєстрації колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог здійснюється, у тому числі на підставі письмового повідомлення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників, профспілки в колективному трудовому спорі (конфлікті), про вирішення висунутих найманими працівниками, профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту).

Відповідно до пункту 6.4 Положення №18 у разі, якщо роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об`єднання організацій роботодавців інформує про вирішення висунутих найманими працівниками (окремою категорією найманих працівників), профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), а орган (особа), уповноважений представляти інтереси найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), профспілки в колективному трудовому спорі (конфлікті), відмовляється дати підтвердження про вирішення висунутих найманими працівниками (окремою категорією найманих працівників), профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), то відповідний структурний підрозділ НСПП, відділення НСПП проводять аналіз виконання роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об`єднанням організацій роботодавців вимог.

Після встановлення факту виконання роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об`єднанням організацій роботодавців висунутих найманими працівниками (окремою категорією найманих працівників), профспілкою вимог відділення НСПП направляє Голові НСПП подання про зняття колективного трудового спору (конфлікту) та/або висунутих найманими працівниками (окремою категорією найманих працівників) або профспілкою вимог з реєстрації.

Якщо в результаті аналізу виконання роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об`єднанням організацій роботодавців вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), профспілки встановлено, що дані вимоги не виконані, то відділення НСПП направляє на ім`я Голови НСПП подання з обґрунтуванням про відмову в знятті колективного трудового спору (конфлікту) та/або висунутих найманими працівниками (окремою категорією найманих працівників), профспілкою окремих вимог з реєстрації.

Пунктами 6.12 – 6.15 Положення №18 визначено причини та процедуру відмови в знятті з реєстрації колективного трудового спору. Так, відмова в знятті з реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) та/або окремих вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) або профспілки може бути у випадку, коли:

– уповноважений представницький орган (особа) найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) або профспілка висловили незгоду із фактом вирішення вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), профспілки та колективного трудового спору (конфлікту) і в результаті перевірки відповідним структурним підрозділом НСПП, відділенням НСПП встановлено факт невиконання вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) або профспілки.

Відповідно до п. 6.13 Порядку №18 про відмову в знятті з реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) та/або окремих вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) або профспілки видається розпорядження НСПП, яке готується на підставі подання відділення НСПП та пропозицій відповідного структурного підрозділу НСПП.

Згідно п. 6.14 Порядку №18 відмова в знятті з реєстрації колективного трудового спору (конфлікту) та/або окремих вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) або профспілки констатує факт відступлення від положень чинних законодавчих та нормативно-правових актів, якими регулюється порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту), і зобов`язує сторони колективного трудового спору (конфлікту) продовжувати пошук шляхів вирішення вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників) або профспілки, а також зобов`язує відповідний структурний підрозділ НСПП, відділення НСПП до подальшого сприяння взаємодії сторін колективного трудового спору (конфлікту) у пошуку взаємоприйнятного рішення щодо задоволення вимог найманих працівників (окремої категорії найманих працівників), профспілки та вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Так, у прийнятому відповідачем розпорядженні від 01.11.2019 № 386-р про відмову в знятті з реєстрації колективного трудового спору, відповідно до п. 6.14 Порядку №18, зазначено про встановлення факту порушення стороною роботодавця Регламенту роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), затвердженого наказом НСПП від 08.08.2008 № 94, в частині недотримання порядку голосування та прийняття спільного рішення примирною комісією.

Також, суд звертає увагу на те, що сторона позивача не вказує на допущення відповідачем процедури прийняття оскаржуваного розпорядження від 01.11.2019 № 386-р.

Таким чином, визначальним для вирішення даного спору, є встановлення наявності чи відсутності порушення стороною роботодавця Регламенту роботи примирної комісії в частині недотримання порядку голосування та прийняття спільного рішення примирною комісією, як підстави прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження, про що суд зазначає наступне.

Порядок скликання і проведення засідань примирної комісії, визначення процедури розгляду висунутих найманими працівниками (профспілкою) вимог, порядок прийняття рішень примирної комісії та доведення їх до виконавців, а також функції членів примирної комісії, які випливають з їх повноважень, встановлених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про примирну комісію, затвердженим Національною службою посередництва і примирення, встановлює Регламент роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору затверджений наказом Національної служби посередництва і примиреннявід 8 серпня 2008 р. 94 (далі – Регламент).

Розділ 8 Регламенту встановлює порядок голосування, зокрема відповідно до п. 8.6 головуючий на засіданні погоджує з членами примирної комісії початок голосування, оголошує необхідну кількість голосів для прийняття рішення, а також про вид голосування, якщо з цих питань від членів примирної комісії надійшли пропозиції. Як вбачається з протоколу протоколу №4 засідання примирної комісії від 25.09.2019 голова примирної комісії (головуючий) Мацьків І.М. не оголосив необхідну кількість голосів для прийняття рішення.

Крім того, розділом 9 Регламенту встановлено порядок та процедуру прийняття рішення, так п. 9.3 встановлює, що рішення примирної комісії (крім процедурного) вважаються прийнятими, якщо після їх обговорення на засіданні за них проголосувала більшість від фактичної кількості членів примирної комісії, повноваження яких визнані і не припинені достроково сторонами колективного трудового спору (конфлікту), за умови присутності на засіданні не менше 2/3 членів примирної комісії від кожної із сторін колективного трудового спору.

Аналізуючи наведену норму суд констатує, що фактичною кількістю членів примирної комісії є 8 осіб відповідно до Угоди про створення примирної комісії від 07.08.2019, відтак рішення примирної комісії вважається прийнятим, коли за нього проголосувала більшість від 8 членів примирної комісії, що в даному випадку становить 5 голосів, тоді як за рішення, яке оформлено протоколом №4 від 25.09.2019 проголосувало всього 4 особи. Вказана кількість голосів є недостатньою для прийняття рішення примирної комісії по суті висунутих вимог. Відтак, вказане рішення не було прийнято відповідно до вимог встановлених п. 9.3 Регламенту, у зв`язку з недостатньою кількістю голосів.

Відповідно до п. 9.12 Регламенту рішення примирної комісії по вирішенню висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог приймається більшістю голосів членів примирної комісії від їх фактичної кількості. При цьому рішення приймається по кожній окремій висунутій найманими працівниками або профспілкою вимозі.

Судом встановлено, що рішення 25.09.2019 приймалося шляхом поставлення на голосування проектів рішень по вимозі № 1 та вимозі №3 одночасно, що підтверджується протоколом примирної комісії №4 від 25.09.2019 та свідченнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , які вказали, що голосували один раз. Дана обставина підтверджується головою примирної комісії з розгляду колективного трудового спору І ОСОБА_16 . Мацьківом у листі від 27.09.2019 № 3-23.

Таким чином, відповідачем вірно встановлено недотримання порядку голосування та прийняття рішення примирною комісією по вамогах №1, 3 на засіданні 25.09.2019, що слугували причиною прийняття оскаржуваного розпорядження.

Відповідно до п. 2 розділу І Рекомендації Міжнародної організації праці щодо добровільного примирення та арбітражу № 92 від 1964, там, де процедура добровільного примирення діє на спільній основі, в ній має брати участь рівна кількість представників роботодавців і працівників.

Як попередньо встановлено судом рішення щодо вирішення колективного трудового спору приймалося 25.09.2019 більшістю від присутніх членів примирної комісії, що свідчить про порушення принципу рівної кількості представників від сторін при прийнятті рішення під час добровільного примирення.

Оскільки, рішення 25.09.2019 фактично було прийнято представниками примирної комісії сторони роботодавця без дотримання необхідної кількості голосів для його прийняття, то підстави вважати вирішеними висунуті найманими працівниками вимоги та прийнятим рішення по вимогах № 1,3 не можна, відтак суд дійшов висновку про те, що оскаржуване розпорядження від 01.11.2019 є правомірним.

Суд не приймає до уваги посилання сторони позивача на виконання висунутих вимог та дотримання чинного законодавства України та локальних нормативних документів, оскільки для виникнення колективного трудового спору необхідна наявність розбіжностей щодо соціально-трудових відносин між роботодавцем та найманими працівниками, первинною профспілковою організацією або іншою уповноваженою найманими працівниками організацією, про наявність таких розбіжностей свідчить розпорядження НСПП від 29.07.2019 № 236-р.

Під час розгляду даної справи суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частини 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (частини 2 статті 77) у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, в адміністративному судочинстві діє принцип офіційного з`ясування усіх обставин справи, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини 3 статті 2, частини 2, 4 статті 9, частина 3 статті 77, частина 6 статті 94 КАС України).

В даній справі суд вжив усіх заходів для витребування необхідних доказів, в тому числі з власної ініціативи.

З урахуванням встановлених вище обставин, суд вважає, що відповідач обґрунтував правомірність свого розпорядження від 01.11.2019 № 386-р.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як свідчать встановлені в суді обставини, відповідач, приймаючи 01.11.2019 розпорядження № 386-р про відмову у знятті з реєстрації колективного трудового спору, діяв на підставі закону, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, які маю значення для правильного вирішення питання у спірних відносинах.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що розпорядження відповідача від 01.11.2019, є правомірним, і відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування такого розпорядження.

Зважаючи на висновок суду про безпідставність позовних вимог в силу норм статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

 

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

 

Суддя                                                                                                                    Микитин Н.М.

 

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020