Ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2021

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

03 грудня 2021 року                              м. Житомир                      справа № 240/1873/21

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" до Національної служби посередництва і примирення, за участю третьої особи на стороні відповідача – Відділення Національної служби посередництва і примирення в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної служби посередництва і примирення від 30.11.2020 №505-р "Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками підвідділу попередньої підготовки та порізки проводів виробничого відділу товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" села Оліївка Житомирського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" села Оліївка Житомирського району Житомирської області". Стягнуто з Національної служби посередництва і примирення (вул. Басейна, 1/2А, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 21709530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна ЖУ" (вул. Садова, 4, с. Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 39544054) сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн.

До відділу документального забезпечення суду надійшла заява від представника позивача Пилипенка О.С. про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Національної служби посередництва і примирення на користь Товариства понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 121000,00 грн.

Частиною першою статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Дослідивши матеріали справи та заяву представника позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Вказана норма КАС України передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення недоліку, а саме: неповноти судового рішення, а відтак додаткове судове рішення є засобом усунення такої неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі, щодо питання про розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 5076-VI, відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт – фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття "витрати на правову допомогу" у даному контексті – це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

Враховуючи викладене, компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

При цьому, суд звертає увагу, що зв`язок складу та розміру витрат, їх належності до розгляду справи з фактом оплати правової допомоги входить до предмета доказування. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність (ордер); документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Положеннями частини дев`ятої статті 139 КАС України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З правового аналізу викладених норм слідує, що витрати на правничу допомогу адвоката перш за все мають бути пов`язаними з конкретною справою та підтверджені належними доказами.

Так, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано належним чином завірені копії:

- акта виконаних робіт (наданих послуг) від 17.11.2021 №10;

- платіжного доручення від 17.11.2021 №1054;

- договору про надання правової допомоги від 31.03.2021;

- договору співпраці від 01.04.2021;

- договору про надання правової допомоги від 25.01.2021 з додатком 1 до цього договору.

Вказані письмові докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу були надані позивачем із дотриманням процесуального строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 КАС України.

У запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення Національна служба посередництва і примирення факт здійснення таких витрат у межах розгляду даної адміністративної справи не визнає та зазначає, що надані позивачем документи не містять жодної інформації про надання правової допомоги та послуг у межах розгляду справи №240/1873/21.

Суд визнає слушними аргументи відповідача, що надані ОСОБА_1 документи в підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу не містять жодних доказів в підтвердження їх здійснення саме у зв`язку з розглядом адміністративної справи №240/1873/21, в межах якої вони заявлені.

Так, наданий акт виконаних робіт (наданих послуг) від 17.11.2021 №10 не містить будь-яких ідентифікуючих ознак щодо надання послуг, пов`язаних саме з розглядом адміністративної справи №240/1873/21. Безвідносно до матеріалів справи №240/1873/21 цей акт може бути долучений до будь-якої іншої судової справи, яка стосується працівників ТОВ "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ".

У свою чергу, договір про надання правової допомоги від 31.03.2021 та договір співпраці від 01.04.2021, визначаючи предмет договору, оперують загальними формулюваннями без окремого обумовлення того, що договірні правовідносини мають будь-який зв`язок з розглядом адміністративної справи №240/1873/21. Відтак, ці договори не можуть бути визнані достатніми доказами для підтвердження зв`язку витрат з розглядом цієї справи.

Крім того, наданий ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги від 25.01.2021 року передбачає необхідність з`ясування питання, витрати на правову допомогу по розгляду якої адміністративної справи взагалі підтверджував представник позивача. Так, відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, який визначає його предмет, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: за матеріалами, які надає клієнт, а також за отриманими самостійно матеріалами, приймає участь у підготовці та веденні судової справи про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, винесену Управлінням Держпраці у Житомирській області, а також інших справ, що так чи інакше пов`язані із зазначеною справою.

Таким чином, представником позивача надані докази, які мають підтверджувати факт витрат на правничу допомогу у межах розгляду адміністративних справ, пов`язаних зі спорами з Управлінням Держпраці у Житомирській області.

У межах розгляду адміністративної справи №240/1873/21 такий спір не мав місця.

Отже, зважаючи на те, що представником позивача надано докази у підтвердження витрат на правничу допомогу, які не дозволяють ідентифікувати їх зв`язок саме з розглядом справи №240/1873/21, а також докази, які покликані підтверджувати такі витрати у межах розгляду адміністративних справ щодо інших правовідносин, та враховуючи заперечення відповідача щодо невизнання цих витрат, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення.

При цьому суд не заперечує того факту, що у межах розгляду даної справи представниками позивача складались процесуальні документи та вони приймали участь у судових засіданнях. Однак, зважаючи на те, що у суду відсутні належні докази, які б підтверджували умови співпраці позивача з особами, які надавали професійну правничу допомогу саме у межах розгляду адміністративної справи №240/1873/21, з урахуванням конкретних обставин та особливостей її розгляду, суд позбавлений можливості визначити суму таких витрат, яка б підлягала відшкодуванню Товариству.

Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" до Національної служби посередництва і примирення, за участю третьої особи на стороні відповідача - Відділення Національної служби посередництва і примирення в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя                                                                                    Н. М. Майстренко

Ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 03.12.2021