Please wait...
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2022 року Справа № 240/1873/21
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Капустинського М. М., суддів Ватаманюка Р. В., Сапальової Т. В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" до Національної служба посередництва i примирення, третьої особи на стороні відповідача - Відділення Національної служби посередництва i примирення в Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" звернулося з позовом до Національної служби посередництва i примирення, в якому просило:
– визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної служби посередництва i примирення від 30.11.2020 № 505-p "Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками підвідділу попередньої підготовки та порізки проводів виробничого відділу Товариства з обмеженою відповідальністю " Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" села Оліївка Житомирського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю " Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" села Оліївка Житомирського району Житомирської області";
– стягнути з Національної служби посередництва i примирення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" сплачений судовий збір.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Національної служби посередництва i примирення від 30.11.2020 № 505-p "Про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками підвідділу попередньої підготовки та порізки проводів виробничого відділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" села Оліївка Житомирського району Житомирської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" села Оліївка Житомирського району Житомирської області". Стягнуто з Національної служби посередництва i примирення (вул. Басейна, 1/2A, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 21709530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" (вул. Садова, с. Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 39544054) сплачений судовий збір у сумі 2270,00 грн.
26 листопада 2021 року представник позивача Пилипенко О. С. звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Національної служби посередництва i примирення на користь Товариства понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 121000,00 грн.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" до Національної служби посередництва i примирення, за участю третьої особи на стороні відповідача - Відділення Національної служби посередництва i примирення в Житомирській області, про визнання протиправним та скасування розпорядження відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, позивачем до суду подано апеляційну скаргу в якій, з підстав порушення судом норм процесуального права просив скасувати зазначену ухвалу, прийняти нове судове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.
24 січня 2022 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ", в якому представник відповідача просив залишити ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Перевіривши матеріали справ, дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, відмовляючи в ухваленні додаткового рішення у справі в частині стягнення судових витрат на правову допомогу, дійшов висновку щодо відсутності належних доказів, які 6 підтверджували умови співпраці позивача з особами, які надавали професійну правничу допомогу саме у межах розгляду адміністративної справи № 240/1873/21, з урахуванням конкретних обставин та особливостей ïï розгляду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права.
Відповідно до ст.131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво a6o надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах i в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій i роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних i фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних i юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами i може включати консультації, роз'яснення, складення позовів i звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав i обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав i обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій i роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод i законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація i досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат cy6'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг i виконаних робіт та їх вартості, що сплачена a6o підлягає сплаті відповідною стороною a6o третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для
надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з положеннями частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила a6o має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі a6o протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Поняття "витрати на правову допомогу" у даному контексті – це витрати, пов'язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.
Компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Колегія суддів зауважує, що зв'язок складу та розміру витрат їх належності до розгляду справи з фактом оплати правової допомоги входить до предмета доказування. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов'язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонору та порядок його оплати; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність (ордер); документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони a6o чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв i клопотань, безпідставне твердження a6o заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз зазначених вище положень дозволяє дійти висновку, що витрати на правничу допомогу адвоката перш за все мають бути пов'язаними з конкретною справою та підтверджені належними доказами.
У відповідності до матеріалів справи, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано належним чином завірені копії:
– акту виконаних робіт (наданих послуг) від 17.11.2021 № 10;
– платіжного доручення від 17.11.2021 № 1054;
– договору про надання правової допомоги від 31.03.2021;
– договору співпраці від 01.04.2021;
– договору про надання правової допомоги від 25.01.2021 з додатком 1 до цього договору.
Вказані письмові докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу були надані позивачем із дотриманням процесуального строку, передбаченого частиною сьомою статті 139 КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу Національна служба посередництва i примирення заперечує щодо факту здійснення таких витрат у межах розгляду даної адміністративної справи та зазначає, що надані позивачем документи не містять жодної інформації про надання правової допомоги та послуг у межах розгляду справи № 240/1873/21.
Дослідивши наявні в справі матеріали, колегія судді в погоджується з доводами відповідача у справі, що надані представником позивача документи в підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу не містять жодних доказів в підтвердження їx здійснення саме у зв'язку з розглядом адміністративної справи № 240/1873/21, в межах якої вони заявлені.
Зокрема, наданий акт виконаних робіт (наданих послуг) від 17.11.2021 № 10 не містить будь-яких ідентифікуючих ознак щодо надання послуг, пов'язаних саме з розглядом адміністративної справи №240/1873/21. Безвідносно до матеріалів справи №240/1873/21 цей акт може бути долучений до будь-якої іншої судової справи, яка стосується працівників ТОВ "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ".
Так, договір про надання правової допомоги від 31.03.2021 та договір співпраці від 01.04.2021, визначаючи предмет договору, оперують загальними формулюваннями без окремого обумовлення того, що договірні правовідносини мають будь-який зв'язок з розглядом адміністративної справи № 240/1873/21. Відтак, ці договори не можуть бути визнані достатніми доказами для підтвердження зв'язку витрат з розглядом цієї справи.
Наданий представником ТОВ "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" договір надання правової допомоги від 25.01.2021 року передбачає необхідність з'ясування витрати на правову допомогу по розгляду якої адміністративної справи взагалі підтверджував представник позивача. Так, відповідно до п. 1.2 зазначеного договору, який визначає його предмет, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень: за матеріалами, які надає клієнт, а також за отриманими самостійно матеріалами, приймає участь у підготовці та веденні судової справи про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, винесену Управлінням Держпраці у Житомирській області, а також інших справ, що так чи інакше пов'язані із зазначеною справою.
3 огляду на надані документи слідує, що представником позивача надані докази, які мають підтверджувати факт витрат на правничу допомогу у межах розгляду адміністративних справ, пов'язаних зі спорами з Управлінням Держпраці у Житомирській області, однак у межах розгляду адміністративної справи № 240/1873/21 такий спір не мав місця.
Таким чином, враховуючи, що представником ТОВ "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" надано докази у підтвердження витрат на правничу допомогу, які не дозволяють ідентифікувати їх зв'язок саме з розглядом справи № 240/1873/21, а також докази, які покликані підтверджувати такі витрати у межах розгляду адміністративних справ щодо інших правовідносин, та враховуючи заперечення відповідача щодо невизнання цих витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Апеляційний суд погоджується з доводами скаржника щодо складення процесуальних документів та прийняття участі у судових засіданнях в межах даної справи. Попри це, зважаючи на те, що до суду не надані належні докази, які 6 підтверджували умови співпраці позивача з особами, які надавали професійну правничу допомогу саме у межах розгляду адміністративної справи № 240/1873/21, з урахуванням конкретних обставин та особливостей її розгляду, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Згідно з положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним i обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим е рішення, ухвалене судом на підставі повно i всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення відповідає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального i процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг Енд Шуберт Україна ЖУ" залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Капустинський М .М.
Судді Ватаманюк Р. В.
Сапальова Т. В.
